Пауль Целан. Творчість. “Фуга смерті”

Біографія Пауля Целана

Пауль Целан – єврейський німецькомовний поет з Чернівців, справжнє ім’я Пауль Лео Анчель, народився у 1920 році. Здобувши повну середню освіту, Целан їде до  Франції і вивчає медицину в Турі. Після повернення до Чернівців він постановляє  вивчати романські мови.

Після нападу гітлерівських військ на Радянський Союз та вступу Румунії  у війну на боці Німеччини рідну Буковину охоплює націонал-соціалістичний  терор. У Чернівцях створюють ґетто. Целан стає свідком депортації своїх батьків, тоді як його інтернують до трудового табору. У 1942 році він одержує звістку про смерть батьків у концентраційному таборі. Целанові  вдалося вижити, і його мучить чимраз  гостріше почуття провини. В поезії він волею-неволею звертається до теми смерті.

У 1945 році Целан переїжджає до Бухареста, де  працює редактором у видавництві «Cartea  Rusă» й перекладає з російської, французької та англійської мов. У 1947 році виходять друком перші вірші Целана,  серед них і знаменита «Фуга смерті» в перекладі Петре Соломона (під назвою «Танго  смерті»). 

Пауль Целан і Австрія 

У грудні 1947 р. Целан утікає до Відня, де невдовзі  налагоджує контакти з літературним та мистецьким світом. Знайомиться з Інґеборґ Бахман, з якою  має нетривалі близькі стосунки, які протягом років переростуть у не ідеальну, але все ж міцну дружбу. В романі  «Мáліна», який вийде друком через рік  після смерті поета, Бахманн напише: «Він був моїм життям. Я любила його більше  ніж життя.»

Знову ж таки у Відні, де Целан затримується лише  на сім місяців, він знаходить щирих та відданих друзів (Клаус Демус, Міло Дор та інші). У Відні Целан святкує і власний поетичний дебют. Ним стає поетична  збірка «Пісок із урн». Однак її наклад за бажанням автора невдовзі знищують. З одного боку, Целан  виявляє багато друкарських помилок, з іншого, йому  більше не до вподоби ілюстрації Едґара Жене. Попри це Відень залишиться у біографії Целана потужною літературною й екзистенційною віхою.

У липні 1948 року Пауль Целан приїжджає до Парижа, де залишиться до  кінця життя. Целан читає свої твори на зібранні «Групи 47» у Ніндорфі – з-поміж інших і «Фугу смерті». Попри  несхвальні відгуки членів групи, цей виступ започатковує сходження Целана кар’єрними щаблями літератора. Того ж року вийде збірка «Мак і пам’ять», яка зробить його відомим.

У 1952 році Целан одружується з художницею Жізель де Лестранж. У 1953 році  їхня перша дитина невдовзі після народження помирає, а друга з’являється на світ  у 1955 році. Того ж року виходить друком збірка  «Від порога до порога», крім того Целан одержує французьке громадянство. Він перекладає  з кількох мов (англійської, французької, іспанської, італійської, російської тощо) задля заробітку (Жорж Сіменон) або ж віддаючи данину  класикам (Шекспір, Бодлер та ін.) чи конгеніальним сучасникам (Рене Шар). У 1960 році Целан одержує премію імені Ґеорґа Бюхнера.

У 1962/63 роках Целан уперше потрапляє до психіатричної клініки, часто перебуває на лікуванні в санаторіях:  у період з 1962 до 1969 року він загалом понад рік проводить у санаторіях. Суттєво погіршуються стосунки  з родиною. Знову й знову з’являється думка вкоротити собі віку. Приблизно 20 квітня 1970 року Пауль Целан кидається з мосту в Сену.

Творчість і вірші Пауля Целана

У збірці віршів “Мак і пам’ять” (1952 р.) Пауль Целан одним з перших звернувся до найтемнішої глави історії – Голокосту. Ця збірка стала початком “поезії після Аушвіцу”. Пауль Целан використав у ній нові, часом важкі для розуміння образи. Відправною точкою його роботи є травма вцілілого після шоа.

До збірки “Від порога до порога” ввійшли 47 віршів, які Пауль Целан присвятив своїй дружині Жізель. Це була перша збірка автора, яку він написав у Парижі. Вона містить вірші, написані у період з 1952 по 1954 роки та опубліковані у 1955 році. 

33 вірші, які Пауль Целан написав у період з березня 1955 по листопад 1958 року, були опубліковані в 1959 році під назвою “Мовні ґрати” у Німеччині. Збірка містить 6 циклів віршів, у яких проявляється зростання скептицизму письменника відносно мови. Замість мелодійних рядків та незвичайних образів з’являються паузи та проґалини.

Поетична збірка “Нічийна троянда” вважається центральною у творчості поета. Вона присвячена російському поету Осипу Мандельштаму, який став жертвою сталінського терору 1938 року. Пауль Целан перекладав його вірші німецькою мовою (1959). Пропущені рядки, розриви у словах та реченнях є ознаками лірики, яка сама себе нищить.  

До збірки “Злам подиху” увійшли 89 віршів, які Пауль Целан написав з 1963 по 1965 роки. Пауль Целан назвав цю збірку найоб’ємнішою та найщільнішою з усього, що він досі писав. У ній Пауль Целан розвиває нові поетичні принципи, прагнучи створити вірш, наповнений правдою та реальністю.

Збірка “Волокнисті сонця” з’явилась через рік після “Зламу подиху”. Вона є найбільш об’ємною та важкою у творчості автора. Вірші цієї збірки щільні, лаконічні, вони нагадують суб’єктивні коди. Ця збірка є свідченням ізоляції та страждань поета та показує його позицію відчуженості від світу.  

У 1970 році, вже після смерті Пауля Целана вийшла збірка поезій  “Світлопримус”. Вона об’єднала вірші, які поет написав у клініці Святої Анни у Парижі. Темою цих віршів є біль, смерть та божевілля. Ці вірші відображають емоційний стан автора, його постійну боротьбу з хворобою. 

Збірка Пауля Целана “Притулок час” вийшла через 7 років після його смерті. Вона містить останні вірші поета, які описують його враження під час поїздки в Ізраїль. Ця збірка за своїм стилем продовжує попередні, вона сповнена темних мотивів та передчуттів. 

“Фуга смерті”

“Фуга смерті” є найвідомішим віршем Пауля Целана. Найімовірніше він був написаний на початку 1945 року. Молодий Целан повертається з румунського трудового табору на батьківщину, але без батьків – вони загинули у концтаборі. Ця травма стала вихідною точкою для знаменитої “Фуги смерті”. Вперше цей вірш було надруковано в румунському перекладі під назвою “Танго смерті”. Німецькою мовою вірш вийшов у збірці “Пісок з урн”, проте отримала широкий резонанс, увійшовши до збірки “Мак і пам’ять”. “Фуга смерті” Пауля Целана вважається одним з найважливіших віршів, які вшановують пам’ять жертв Голокосту.